- кореневий
- —————————————————————————————корене́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
кореневий — а, е. 1) Прикм. до корінь 1). Кореневе підживлення рослин. 2) лінгв. Належний до кореня (у 4 знач.). Кореневі голосні. || Який становить корінь слова. Коренева морфема. || Який падає на корінь слова. Кореневий наголос. || Який складається тільки… … Український тлумачний словник
кореневий — [кореине/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
каліптроген — у, ч. Утворююча тканина рослин, яка започатковує кореневий чохлик … Український тлумачний словник